Вифлеємське Світло Миру 2008-2009

У 1986 році австрійська телерадіокомпанія ORF з міста Лінц започаткувала передріздвяну традицію – Світло, який запалювався в місці народження Ісуса Христа, переправлявся в Австрію і розповсюджувався з метою підтримки неповносправних людей та усіх, хто потребує допомоги та уваги. І одразу ж цю благородну справу взяли в свої руки скаути - з часом ця традиція переросла в світову скаутську естафету, коли Світло долає кордони і навіть океани завдяки скаутській дружбі та співпраці.
В Україні цю акцію проводить Організація Українських Скаутів. У Кракові всьоме скаути ОУС переберуть естафету Світла Миру з рук польських скаутів і розповсюджуватимуть про церквах, костелах, школах і лікарнях, сиротинцях і благодійних установах щоб ті, хто перебувають далеко від своїх родин, могли відчути тепло Вифлеємської зірки.
Запрошуємо і Ваші скаутські групи долучитися до цієї акції…
Інформація про акцію на сторінці Вифлеємського Світла Миру: http://www.vsm.mylivepage.com/

«Тарновським Шляхом»

в дорогу зі скаутами

в дорозі

скаути ОУС в Кракові

Вже не перший раз скаути ОУС приймають участь у різноманітних скаутських зльотах, цього разу також не став винятком і цей раз.
Як вже повідомлялося раніше скаути ОУС прийматимуть участь на запрошення Польського харцерства, і така акція відбулася і відбулася успішно.
Цьогорічний зльот харцерів був присвячений дню народженню Андрія Малковського- засновника скаутингу в Україні та Польщі. От скаути ОУС і вирушили також відзначити ці роковини. Нагодою стала також восьма річниця з дня заснування Організації Українських Скаутів.
І ось скаути ОУС вирушили…
У цій акції взяли участь не тільки скаути ОУС зі Львова але й скаути ОУС з Києва, Коломиї, Жовкви і звичайно Львова так і зібралися разом представники майже всіх регіонів де присутня ОУС.

в дорозі зі скаутами ОУС

День перший

Не будемо розповідати про те як ми стояли на кордоні, бо «полегшення візового режиму» на лице, і ми простояли на польському кордоні шість годин, однак все-таки пересікли кордон і прибули спочатку до Кракова.
Краків зустрів нас невеликим дощем, однак це нам не заважало трішечки помандрувати цим містом. Частина скаутів ОУС вперше знаходилися в цьому місті. Їх зустріли величаві костели і палаци а також Вавельський Замок. Однак спочатку ми завітали до Коменди Краківської Хоругви ZHP і ми зустрілися з Комендантом другом Анджеєм Жугаєм. При зустрічі друг Анджей сказав, що він радий вітати скаутів Організації Українських Скаутів на заходах Зльоту і запрошував приймати у всіх заходах Організації.
Потім разом вирушили мандрівкою по Краковом. Після мандрування містом вирушили до Тарнова, на зустріч нашій пригоді.
Тарнув зустрів нас рясним дощем, але ми не засмучені і готові йти з високо піднятим чолом до пригод. Нехай нас негода не спиняє і погода тільки сприяє. Як говорили досвідчені скаути, скаутське життя насичене не тільки гарною погодою, але й негодою, тому погана погода для нас не було перешкодою.
Там де ми жили нас зустріли директор школи та декілька харцерів, які радо нас вітали. А в вечері все почалося. Сам зліт почався з відкриття пам’ятника Андрію Малковському- засновнику скаутингу в Польщі і доречі в Україні. В Польщі постаті Малковських користуються великою пошаною, роковини з їх народження вшановують на високому рівні. І для всіх організацій, незважаючи хто кого представляє їх вшановують. Прикро, що в Україні, де доречі і був заснований скаутинг Малковського, Андрій Малковський тут працював, створював скаутські групи, власне творив скаутинг, навіть не згадали про дату його народження та не вшанували його вчинки, належним чином.
Однак повернемося до акції…
На початку було зібрання всіх учасників, це проходило в міському парку поблизу Мавзолею Юзефа Бема, одного з героїв Польщі. Вишикуваних в парку харцерів і скаутів ОУС привітав мер міста Тарнова, яка вручила ключі від міста. Також були присутні посли сейму, сенату Польщі, воєвода, Начельниця Харцерок а також внучка Андрія Малковського. Кожна делегація зльоту принесла до пам’ятника свою частинку вогника, Комендант Зльоту привітав також присутніх на заході нашу делегацію (нагадаю від Організації Українських Скаутів ОУС).
А ввечері чаювання, вечеря в нашому колі…

на відкритті памятника Андрію Малковському

Спання по-скаутськи: На підлозі спалося добре :)

Спання по-скаутськи: На підлозі спалося добре :)

День другий

День другий, субота. Поринули в творчі майстерні і різноманітні цікаві заняття… Одні приймали участь у вивченні спільного танця, одні (більшість з наших скаутів) приймали участь у занятті з вивчення прийомів самозахисту, частина (втому числі я, автор цієї статті) пішов вчитися малювати футболки, наносити малюнки на неї. Визнаю це цікаво. Кожен був при якомусь ділі…
Потім обід (це так, немає сенсу про це розповідати). Після обіду знову цікаві заняття. Цього разу скаути потрапили в селища: індіанське, африканське, піратське, космічне… А хто вирушив вивчати скелелазіння…
Розповідати про це напевно буде довго, але я попробую розповісти коротко. Завданням жителів африканського селища було зоорганізувати в ньому життя, зробити браслет і намисто для вождя племені, зконструювати одяг для членів племені і придумати спільний танець. Завданням жителів піратського селища були схожі, однак пристосовані до піратської специфіки, були піратські танці, пісні, корабельні історії. Завданням жителів індіанського племені було більше творчого елементу, наприклад скаути мусіли злімити химерні маски, намиста, тощо…
Визнаю, буде, що повчитися нам українським скаутам у польських, хоча поляки і українці у дечому схожі, однак термін безперервного існування польських харцерів налічує сто років в українських лишень вісім років, тому й вік не спів мірний…Влада в Польщі всіляко підтримує скаутський рух в Україні ж старається знищити і викорінити.

робили футболки власними руками

робили футболки власними руками

наші оусівці
робили намисто

майстрували

пірати 21 сторіччя

"Жителі піратського селища"

День третій

Неділя, і ми збираємося на Харцерську Службу Божу в костелі Місіонарів (найстаріший костел у Тарнові) і Харцерську лінійку. Скажу відверто мені і скаутам ОУС сподобалася і Служба Божа і Лінійка. В костелі: повно люду, харцерів, скаутів, віруючих людей, гостей. Молоді поляки тримають стяги Організації, оусівці тримають синьо-жовтий стяг. Священник, директор молодіжної комісії при Дієцезіальній курії у Тарнові виголосив проповідь про важливість релігійного виховання в скаутингу і в харцерстві. Він згадав слова БП про те, що «Невартий той, що вірить в Бога і не слухається Законів Його, якщо скаутинг мав би бути без Бога, краще б його не було…» Потім проход вулицями Тарнова і лінійка- закриття зльоту. На лінійці подарунки і прощання… Посвідки, тощо… Нашивки-відзначки учасника заходів зльоту. Розставання, розмова з польськими харцерами, молодими провідниками місцевого осередку ZHP.
Потім неохоче повернення додому. Ми повернулися, щоби продовжити справу Андрія Малковського тут в Україні. ОУС- справжня українська скаутська організація.
Підготував
Друг Олександр Мацієвський асистент скаутмайстра

Червоний Пласт

Що таке червоний скаутинг і особливо що таке червоний Пласт? Цікаве питання, адже більшість незнають про існування такої течії в скаутському русі.
Червоний скаутинг, заснований в 1914 році в Англії, як бажання підлітків з бідних районів долучитися до Скаутського руху. В 1915 році виникла Організація Червоного скаутингу під назвою «Орден Лісових лицарів» (існує й дотепер) Однак в швидкому часі керівництво цієї організації захопилося ідеями лівого соціалістичного руху і таких чином скаутський метод став під соціалістичним соусом. Рух червоних скаутів розповсюдився особливо в таких країнах як: Польща, Франція та Росія. Рух Червоних скаутів існує й дотепер і діє як дружня Організація по відношенню до Соцінтерну.
В Росії червоне скаутство перетворилося на піонерію, ідеологом цього перетворення стала товаріщ Крупская, яка вирішила створити дитячу організацію для дітей рабочіх і крєстьян. Власне піонери не вигадували щось нове. Вони використали опозиційну до політики ОРЮР гілку під назвою «Красниє скаути» і дали їй життя під назвою Всесоюзна піонєрская організація імєні Лєніна. Це сталося в 1925 році. Піонери зі скаутингу взяли тільки зовнішні форми роботи, однак ідеологія повністю розходиться зі Скаутською Ідеєю і Скаутським Законом. Також ще одне, що розділяє скаутинг від радянської піонерії це політична заангажованість і спрямованість. Піонєрія- політично спрямована організація, навіть це є офіційно (За дєло Лєніна-Сталіна і Каммуністічєской партії. Будь-гатов! Всєгда гатов!) В скаутингу політична за ангажованість Організації заперечується.
А теперішня Україна, і що означає Червоний Пласт.
Мушу сказати, що Пласт ніколи не був червоним, однак останнім часом він таким став. Нинішній Червоний Пласт, це зовсім інший критерій, ніж належність до Руху Червоних скаутів. Це стан в якому знаходиться сам Пласт і становище цієї організації, а також життєві цінності і метод яким послуговується ця організація.
Дехто вважає, що в Україні держава підтримує дитячі і молодіжні громадські організації. Це так? Ні це не так. Держава Україна а точніше чиновники підтримують і всіляко сприяють а ще точніше «пропихають» тільки одну організацію часом доходить до абсурду.
А Ющенко укази видає про «пропихання» Пласту. Часто застосовуються методи примусового «опластування» учнів окремих шкіл, заставляючи в примусовому порядку вступати в цю організацію. З іншого боку в самій організації сталися цікаві речі. Силами державих чиновників радянського зразка в Пласті змінено керівництво. Старі пластові кадри усунені від керівництва цієї організації, вони замінені новими- комуністами, комсомольськими, піонерськими активістами та кагебістами. Риторика ж пластунів, які говорять про свою місійність, винятковість і єдино правильність нагадує риторику комуністичних часів. В Пласті вивітрився дух патріотизму і навіть націоналізму. Навпаки все пропахло пропагандою в стилі комуністичної ідеології, просякнутої нафталіном. Мало того хочеться використати метод 6 статті «про виняткову роль КПСС» так цієї статті немає в конституції України, за те, є Указ про Пласт. А ще всезагальний одобрянс і масовка (через нестачу самих пластунів, учнів шкіл, які немають навіть найменшого відношення до Пласту одягують в однострої і примусово виводять на пластові акції). Ще одна специфіка Червоного Пласту, це те, що проводиться повно заходів, які не несуть жодного змісту а лише є показухою… Це саме й робили піонери.

Українські Скаути приймуть участь у Міжнародному Злеті Польських Харцерів ZHP

Скаути Організації Українських Скаутів зі Львова, Києва, Жовкви, Коломиї приймуть участь в Міжнародному Зльоті польських скаутів з Союзу Польського Харцерства ZHP присвяченому відкриттю Ювілейного Скаутського року, тобто відкриття святкувань з нагоди 100 років Скаутингу в Польщі (а разом з тим він виникає у Львові і в Україні) і в заходах, які відбуватимуться там.

Сам Зльот відбудеться з 19 по 21 вересня 2008 року у Тарнові, що поблизу Кракова. Серед різноманітної Скаутської програми, концерту буде також відкриття пам’ятнику Андрію і Ользі Малковській, конференція скаутських інструкторів і скаутських журналістів, виставка скаутських колекціонерів. А також різноманітні заходи для скаутів і вовченят: ігри, змагання.

Костел Святого Антонія

Оминаючи інколи політичні і суспільні справи хочеться зупинитися на вічному і небуденному. Бо інколи мислиш, що все марнота. Часом не помічаш, що життя біжить а вічне є вічним. Політики, урядовці, громадські діячі це все пробігаюче а храми стоять і до них приходять люди. Вони бачили і комуністів, і демократів і націоналістів і кучмістів і ще побачать багато чого іншого. Однак у храмі варто старатися забути про політику, економіку, суспільні процеси і думати про вічне.
Кожна людина старається обирати храм за своїм уподобанням, якщо це звичайно можливо. Обирати храм де вона почувається себе молитовно. У Львові є з десятка діючих костелів я також обрав для себе костел де я почуваюся в будь-який час втомлений після виснаження від суспільної суєти і звичайно роботи зайти, помолитися і навіть просто посидіти і подумати про Бога а в неділю піти на Службу Божу. Це римо-католицький костел Святого Антонія. Тут я почуваюся добре, і затишно і молитовно.
Часто ми приходимо разом зі скаутами на Службу Божу. Адже до цього храму збігається молодь. А коли є Служба Божа українською, а вона тут відправляється тричі на тиждень в тому числі і кожної неділі то тут ніде яблуку впасти. Цей костел обслуговують Отці Францисканці Конвентуальні, тут знаходиться їх монастир. А ще вони мають монастирі і Галичі, Більшівцях, Борисполі, Кременчузі.
У цілому світі Святого Антонія шанують як чудотворця і заступника, добродія убогих, покровителя наречених і подружніх пар. Вірні також звертаються до нього за допомогою у різних стражданнях, у випадку згуби, крадіжки чи судової справи. Святий Антоній з Падуї народився в 1195 р. В Лісабоні.

Своїми глибокими знаннями заслужив титул Учителя Церкви. Ставши францисканцем, св.. Антоній прославився як ревний проповідник. Помер Святий Антоній у Падуї 13 червня 1231 року. Тому щороку відзначається свято на честь Святого Антонія.
Коротка інформація про архітектуру храму:
Костел св. Антонія (1718 р.) розташований на вигині вул. Личаківської. Властиво, це цілий комплекс, що складається, крім споруди костелу, зі сходів, терас, скульптур, дзвіниці. Архітектурний ансамбль відкривається глядачу не відразу, а поступово, в часі сходження догори. У самому низу - балюстрада і статуя Богоматері з двома путті з боків. Правдоподібно, що вона виконана видатним львівським скульптором С. Фесінгером.

Від балюстради веде сходовий марш; на його повороті - вимощена плитами площадка перед вузьким і стрімким фасадом будівлі. Він завершується барочним щитом з нішею, прикрашеною живописом і двома вазами на скошених кутах. Об'єм порталу, з такими ж кутами, фронтоном і вазами, але меншими за розмірами, виступає вперед по центру фасаду. Трохи збоку від костелу стоїть скромна дзвіниця, споруджена в 1818 р. за проектом Й. Маркля. Інтер'єр костелу насичений атмосферою театралізованого свята. Старий живопис зберігся погано, але скульптури і вівтарі у стилі рококо, позолочена декоративна різьба і ліпнина дозволяють відчути дух часу. Костел св. Антонія - один з кращих зразків невеликого комплексу в стилі рококо.

підготував друг Олександр Мацієвський асистент скаутмайстра

СКАУТСЬКОМУ РУХУ НА ЧЕРКАЩИНІ БУТИ!

Минуло всього декілька тижнів з часу нашого вишколу, а ми вже активно почали займатися поширенням скаутської ідеї серед школярів нашого міста. Учням надзвичайно сподобалися засади на яких діє Організація Українських Скаутів, можливість здобути нові знання та приємно і з користю провести час у колі друзів-однодумців. Багато діток вже в момент першої бесіди висловили бажання вступити до лав Організації. Окрім того, ідею поширення скаутського руху з ентузіазмом підхопили батьки школярів. Вони також прагнуть приймати участь у заходах і активно підтримують своїх дітлахів.
Але найприємнішою є особиста підтримка з боку безпосереднього керівництва – директора ЗОШ № 12 Іванової Алли Леонідівни. В перший же день навчання Алла Леонідівна почала приготування до виїзного заняття скаут-прихильників. Як то кажуть, чудова організація – чудовий результат.Перший виїзд відбувся уже 5 вересня. Він складався з двох етапів. Перший етап включав в себе екскурсію по історичних місцях Чигиринщини – батьківщині великого сина України Богдана Хмельницького. Учні відвідали Холодний Яр – осередок гайдамацького повстання 1769 р. Коліївщини, Свято-Троїцький Мотронинський жіночій монастир, 1000-літній дуб Максима Залізняка. Саме в Холодному Яру, поблизу Гайдамацького ставка, де гайдамаки ще у XVІІІ ст. святили свою зброю, відбулося безпосередньо заняття скаут-прихильників. На цьому занятті школярі, вчителі та батьки вже більш глибоко змогли зануритися в основи скаутингу. Мальовнича природа і свіже повітря дали змогу провести запланований захід на досить високому рівні. З гарним настроєм під співи Гімну України та народних українських пісень ми із великим небажанням повернулися до Черкас. Учні, сповнені незабутніх вражень, від щирого серця дякували за організацію виїзного заняття скаутів. І ми можемо зробити один єдиний висновок: СКАУТСЬКОМУ РУХУ НА ЧЕРКАЩИНІ БУТИ!

подруга Олена Гриценко скі. ст.скаутприх.
вчитель ЗОШ № 12

Душпастир Львівських Римо-Католиків

8 Вересня (в свято Різдва Пресвятої Богородиці за латинським календарем) відзначатиме іменини душпастир Львівської Архидієцезії Римо-Католицької Церкви в Україні Митрополит Львівський Кардинал Мар'ян Яворський.
Його Еміненція зробив величезний внесок у відновлення релігійного життя в Україні. Спочатку вороже сприйнятий націоналістами але схвально українськими патріотичними та гуманістичними силами Його Еміненція почав практично з руїн піднімати Римо-Католицьку Церкву в Україні.
В 1991 році напередодні Його приїзду і відновлення церковних структур в Україні налічувалося заледве 90 римо-католицьких парафій, нині майже 1000. Тоді Церква налічувала лише 200 тисяч вірних і це були переважно поляки і мадяри, нині 2 мільйони з них більшість становлять українці і росіяни а також представники багатьох інших національностей: українці, поляки, росіяни, словаки, литовці, латиші, угорці, вірмени, чехи, німці, шваби, румуни, цигани, євреї а також англомовні, індійці, альбанці, таїландці, корейці, які проживають в Україні. Серед римо-католиків в Україні видно також в’єтнамців, китайців, грузинів. Ось така вона Римо-Католицька Церква в Україні.
Нині Римо-Католицька Церква в Україні- потужна українська Церква, задіяна в різноманітні гуманітарні та соціальні проекти, підтримує скаутський і молодіжний рух, співпрацює з органами державної влади. РКЦ представлена у всіх регіонах України. Варто зазначити, що Римо-Католицька Церква підтримала Помаранчеву революцію і разом з духовними інших конфесій духовні особи РКЦ молилися на Майдані. В час Помаранчевої революції вірні Церкви вболівали за Помаранчевих, підтримували Помаранчеву революцію і римо-католики Польщі, сам особисто був свідком, коли монахи-домініканці з Кракова на своєму габіті носили помаранчеві стрічки а в залі монастиря була вивішена фотовиставка під назвою «Свободу не спинити». Цю виставку я бачив в грудні 2004 року під час мого перебування в Кракові на урочистостях з нагоди Вифлеємського Світла Миру.
Його Еміненція підтримує і Скаутський рух. Кардинал Благословив щорічну акцію ОУС «Вифлеємське Світло Миру», яка щороку, протягом семи років проводиться в Україні Організацією Українських Скаутів. Благословив Його Еміненція також акцію «Вифлеємський Вогонь Миру», яку проводить Пласт.
Незабутніми є зустрічі Кардинала з представниками Організації Українських Скаутів, серед яких була зустріч в грудні 2006 року.
Кардинал Мар'ян Яворський народився 21 серпня 1926 року у Львові. 25 червня 1950 року висвячений на священика в Кальварії Зебжидовській (Краків, Польща), обіймав по тому низку церковних посад: вікарія парафії, секретаря Наукової Ради Єпископату Польщі, декана Папського Богословського Відділення й ректора Папської Богословської Академії в Кракові, члена Папської Ради з питань духовних семінарій і католицьких університетів, титулярного єпископа та Апостольського адміністратора Любачевської Архідієцезії в Польщі й Луцької Дієцезії, ректора Вищої Духовної Семінарії у Львові-Брюховичах. 23 червня 1984 року висвячений на єпископа, з 16 січня 1991 р. - Львівський Архієпископ Митрополит, з 1992 - Голова Конференції Римсько-Католицьких Єпископів України. 28 січня 2001 проголошений Кардиналом Католицької Церкви.
У 1952 р. Мар'ян Яворський захистив докторат з богословія в Ягеллонському Університеті (Краків), у 1954 - докторат з філософії в Люблінському Католицькому Університеті, з 1965 року - Doctor Habilitus (ступінь, рівний нашому докторові наук) з філософії релігії у Варшавській Богословській Академії. Він є Почесним доктором Боннського університету (Німеччина) і Варшавського університету (Польща), членом Президії Папської Ради з питань Родини.

Зразок толерантності Пласту

Дуже часто пластуни заявляють: "Ми- толерантні, ми за співпрацю з іншими скаутськими організаціями. Ми ніколи не висловлюємося проти інших скаутських організацій. Але багато різноманітних видань свідчать, що пластуни говорять не правду. Часто владні структури ставлять палки в колеса іншим скаутським організаціям, а часто навіть чинять утиски аж доходячи до ламання рук правоохоронцями, залякуванням тощо...Крім багатьох статей на тему взаємовідносин попалася така стаття Йонтек, ЧМ. "ДУМКИ ПРО ПЛАСТ" на сайті пластового 25 куреня "Чорноморці" як зразок пластової толеранції. Уривок якої подаємо на сайті, далі без коментарів:В Україні повстав цілий ряд організацій, які називають себе скавтськими. Повстав не без сприяння чинників, яким Пласт був сіллю в оці. Той Пласт, який із перших років існування скавтінґу втілив скавтські принципи на користь української молоді. І ось після 80-ти років існування одної, і то переслідуваної організації яка перетривала всі лихоліття – Пласту, раптом десятки "скавтських" конкурентів, як гриби по дощі, радих заманити молодь України в свої ряди. Чому й навіщо? Бо запахло можливістю поїздити закордон, може й дістати якісь матеріяльні блага від наївних чужинців. Я кажу: ніяких інших "скавтських" організацій, поза Пластом, Україні непотрібно. Пощо розпорошувати сили, творити зайву й шкідливу конкуренцію? Хто хоче бути скавтом – хай приступає до Пласту; його там із радістю приймуть. Що тому заваджає? Патріотизм у Пласті? Це ж штучно видумана перепона. Адже основник скавтінґу, Бейден-Павел, заснував його на принципі служби Богові й Батьківщині. Українська мова в Пласті? Але ж це – мова державна. То в чому полягає проблема?Від перших днів мого пластування я твердо вірив, що Пластові належиться місце в світовому скавтському братерстві. 95 років ідуть старання довести, що Пласт заслуговує бути членом міжнароднього скавтського руху. І Пласт уже міг був осягнути членство в СОСР, коли б не те, що після відвідин Світового Скавтського Бюра в Женеві представниками Пласту кілька років тому, справу занедбано: не вдержувано контактів, не було спілкування між чільними діячами з одного і з другого боку. А треба було кувати залізо, поки гаряче!Нині я вважаю, що питання потрібно діяметрально обернути: Чи заслуговує Світова Організація Скавтського Руху, щоб Український Пласт був її членом? Бо коли Пласт протягом майже цілого століття зберіг вірність оригінальним ідеалам скавтінґу, то сьогодні міжнароднім скавтінґом заволоділи супер-ліберали, які зраджують ідеї Бейден-Павела, витискають зі скавтінґу Бога, витискають Батьківщину, а на першому місці ставлять себе.Віддаймо належне тим, які довгими десятиліттями берегли український скавтінґ – Пласт, щоб повернути його молоді України, як тільки Україна відзискала незалежність. Як дивно, що Україна досі не здобулася, щоб тим сторожам пластової ідеї подякувати! А вони один-по-одному відлітають на Вічну Ватру не почувши ні слова вдячности від Неньки-України, але сповнені гордістю гідно виконаного пластового обов'язку...Рекомендація: Покликати при Головній Пластовій Булаві діловода скавтських зв'язків. Паралельного діловода покликати при Крайовій Пластовій Старшині України. Вони обидва мають працювати для інтеґрації Пласту в світовий скавтінґ, одначе непохитно берегти пластові ідейні основи, яко незмінні. Мають нав'язати й удержувати зв'язки зі скавтськими організаціями в других краях і Світовим Скавтським Бюром, зробити з них приятелів, які сприятимуть Пластові. Організувати широку програму взаїмних відвідин із другими скавтськими організаціями (в Україні і закордонними).Запросити другі скавтські організації України влитися в Пласт і усильно працювати, щоб це здійснилося.Прослідити можливості залучити до співдії скавтські організації других країв, щоб досягнути членства Пласту (як єдиного представника України) в міжнародньому скавтінґу, а далі вплинути на поворот скавтінґу до його первісних ідейних підстав. Місце України (Пласту) – в європейському регіоні скавтінґу. Хто ж видумав безглузду концепцію Евразії? З азіятами не маємо нічого спільного! Перенести представника Світового Скавтського Бюра (керівника евразійського регіону) з України в більше логічно відповідне місце.Взято з сайту пластового куреня "Чорноморці": http://www.chm.plast.org.ua/readarticle.php?article_id=9